Навіки в пам’яті людській: Лось Віталій
ЛОСЬ Віталій Олександрович народився 20 лютого 1985 року в Новофедорівці. В цьому ж селі ріс, тут же й базову середню освіту здобув. Паралельно переймав батькову науку в будівельній справі, техніці та механізації. Був вправним і за кермом комбайна й трактора, і на будівельних риштуваннях, і в ремонтній майстерні. Мав «золоті» руки й добре серце, — тільки так кажуть про нього земляки.
Віталій без роздумів став на захист рідної держави у 2015-му. Так само вчинив і у 2022-му, аби захистити своє найдорожче — двох синів та доньку. Чотирнадцятого грудня вранці він востаннє говорив з рідними. Поранення в голову, отримане ним в результаті чергового шквального обстрілу убивць із московії, виявилося смертельним…
Старший стрілець Лось Віталій Олександрович, життя якого обірвав мінометний обстріл ворога під Бахмутом, навіки залишиться в Книзі Пам’яті 46-ї аеромобільної бригади.
Героїзм солдата відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Указом Президента України № 272 від 11.05.2023.
УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…
15 лип 2026, 15:36
Матіясовому — 230!08 лип 2026, 15:35
33 Захисники Миколаївщини повернулися додому з полону!08 лип 2026, 13:16
Яким буде 2026/2027 навчальний рік?10 лип 2026, 10:43
Сорок п’яті жнива «Прикордонника» (фото)25 чер 2026, 13:41
Шалені бджілки: невтомний вулик калинівських волонтерів27 травня 2026, 12:31
Простір підтримки й турботи у Коблівській громаді (фото)12 травня 2026, 14:00
Лікар з Березанки, який почав життя спочатку: історія Артема Жушми





























